Цукровий діабет і діти. Особливості перебігу діабету у дітей.

У дітей цукровий діабет трапляється значно рідше, ніж у дорослих; на 1 хвору дитину припадає понад 20 дорослих. Але для дітей недуга значно небезпечніша, ніж для дорослих. Цукровий діабет, як ні жодна інша хвороба, вимагає від хворого зібраності, свідомості й дисципліни, що, як відомо, невластиво для більшості дітей. Крім того, у дітей і підлітків перебіг недуги тяжкий, з частими декомпенсаціями (порушення рівноваги), іноді з переходом у таке загрозливе ускладнення, як діабетична кома.

Частота захворюваності у хлопчиків і дівчаток однакова. Недуга спостерігається у дітей будь-якого віку, навіть у новонароджених, але частіше в період статевого дозрівання, в 10-14 років. У цю пору в організмі дитини відбувається складна перебудова, значно збільшується продукування і виділення речовин, які підвищують рівень цукру в крові, тобто гормонів щитовидної залози, гіпофіза, надниркових і статевих залоз. Якщо функція підшлункової залози у дитини з якихось причин була неповноцінною, то це додаткове навантаження може виявитися непосильним для організму, і розвивається цукровий діабет.

Розлад функції підшлункової залози стимулюють багато чинників, насамперед спадкова схильність. Частіше трапляються випадки, коли на діабет хворіють не батьки, а дідусі і бабусі, рідні або двоюрідні тітки та дядьки, двоюрідні чи троюрідні брати й сестри або ще дальші родичі дитини. Для цієї недуги більш властива не «пряма передача», а «стрибок через поколіньння» або «передача збоку». Слід звернути також увагу на те, що у родичів нерідко хвороба розвивається у літньому або похилому віці. Спостерігаються випадки, коли захворювання у дітей виникає раніше, ніж у їхніх бабусь чи тіток.

Другою причиною порушень діяльності підшлункової залози є неправильне харчування і ожиріння. Систематичне переїдання, надмірне споживання солодких і жирних страв вимагає посиленої діяльності підшлункової залози. Постійне підвищене навантаження через якийсь час може призвести до виснаження і недостатнього вироблення інсуліну.

Ознаки діабету у дітей майже такі самі, як і в дорослих: схуднення при доброму або підвищеному апетиті, спрага, надмірне виділення світлої сечі. Ці явища далеко не завжди помічають батьки і приписують їх чомусь іншому, а не хворобі. Схуднення пояснюють швидким ростом, спрагу - поганою звичкою чи спекою. Часто причину описаного стану шукають у наявності глистів, у захворюваннях печінки, мигдаликів тощо.

Деякі ознаки цукрового діабету специфічні для дітей. Так, наприклад, важливим симптомом є нічне нетримання сечі. Це пояснюється тим, що при діабеті у хворих дітей виділяється сечі у 2-4 рази більше, ніж у здорових, причому нирки виробляють сечу і в нічний час, а перенаповнення сечового міхура може бути недостатнім подразником для того, щоб порушити міцний сон дитини.

Часто у хворих дітей виникають такі ураження шкіри, як фурункульоз, заїди в куточках рота, свербіння шкіри; у дівчаток можливе подразнення слизової оболонки вагіни, почервоніння, свербіння, паління. Характерна поява яскравого рум'янцю на щоках і підборідді, як при підвищеній температурі.

У грудних немовлят захворювання супроводиться розладом травлення, неспокоєм; маля багато і жадібно ссе грудь або п'є воду. Від солодкої сечі білизна і пелюшки стають жорсткими, хрусткими.

Згадані ознаки частіше спостерігаються при середньому або тяжкому перебігу цукрового діабету. При легкій, а тим більше при латентній формі у хворих може не бути майже ніяких скарг чи ознак, і діагноз ставлять на підставі визначення рівнів цукру в крові та сечі. Крім того, при латентній формі необхідне повторне дослідження крові та сечі після вживання глюкози або цукру.

Повторні дослідження рекомендують проводити не лише дітям, у яких є скарги чи ознаки, характерні для цукрового діабету, а й після перенесених тяжких захворювань, зокрема інфекцій, при ожирінні, наявності у родині хворих на цукровий діабет. Завдяки вчасно поставленому діагнозу, своєчасно розпочатому лікуванню можна зупинити розвиток захворювання, а при латентних формах його — навіть інколи досягти повного вилікування.

При недостатньому, несистематичному лікуванні може наставати діабетична кома. Дитячий організм менш стійкий до різних шкідливих впливів середовища, до того ж діагноз у дітей, як правило, ставлять пізно, тому діабетична кома у них буває частіше, ніж у дорослих (див. нижче).

Перебіг хвороби у дітей здебільшого тяжкий, проте через 0,5—2 місяці з часу виявлення недуги у багатьох пацієнтів спостерігається значне поліпшення стану здоров'я, зменшується потреба в інсуліні, знижується рівень цукру в крові та сечі. Інколи введення інсуліну зовсім припиняють. Але, на жаль, цей період благополуччя не довгий, через кілька тижнів або місяців загальний стан гіршає і доводиться знову збільшувати дозу інсуліну.

Якщо дитина захворіла на цукровий діабет у ранньому віці, то в період статевого дозрівання перебіг хвороби буває особливо тяжким, навіть на фоні суворої дієти і введення достатніх доз інсуліну. Спостерігаються різкі коливання вмісту цукру в крові та сечі, надлишкові кількості кислих продуктів обміну, так званих кетонових тіл.

При нерегулярному лікуванні у дітей виникає специфічне ускладнення — затримка росту і статевого розвитку. Це супроводиться нерівномірним ожирінням (повне обличчя і тулуб, а кінцівки худі), збільшення розмірів печінки. У запущених випадках зріст може залишитися карликовим, а статевий розвиток недостатнім, навіть тоді, коли хворий стане дорослим.

У місцях введення інсуліну спостерігається розсмоктування або, навпаки, розростання підшкірно-жирового шару (так звані ліподистрофії). Вони не болять, але дальше всмоктування інсуліну з них порушується. Крім того ліподистрофії є косметичним дефектом. їм можна запобігти, треба лише вводити інсулін кімнатної температури і щоразу в інше місце, у плече, стегно, сідницю, живіт, під лопатку і регулярно розтирати ці ділянки.

У лікуванні цукрового діабету в дітей особливу роль відіграє розпорядок, насамперед режим харчування і введення інсуліну. У харчовому раціоні має бути необхідна за віком кількість усіх поживних речовин і вітамінів, за винятком цукру і солодких страв, які замінюють сорбітом, ксилітом, сахарином — солодкими речовинами, у яких нема глюкози.

Дуже важливо з перших днів захворювання виховати у дитини свідомість того, що солодкі страви шкодять її здоров'ю і суворе дотримання дієти конче потрібне.

Практично всі діти, які страждають цукровим діабетом, одержують інсулін. Завдяки впровадженню в лікувальну практику інсулінів подовженої дії, як правило, буває досить однієї ін'єкції на день, лише при погіршанні стану доводиться на деякий час робити ще один укол.

Таблеткові препарати, досить ефективні при лікуванні дорослих, дуже рідко дають добрі результати у дітей. Ними користуються при легких формах недуги або призначають як допоміжний засіб з метою зменшення числа уколів або дози інсуліну.

Оздоровлюють хворих дітей у спеціалізованих таборах і санаторіях. Санаторне лікування необхідне передусім тим хворим, у яких порушена функція печінки. Індивідуальне оздоровлення доцільно проводити в сільській місцевості під наглядом батьків, бажано поблизу медичного закладу, де роблять аналізи крові на цукор і сечі на ацетон і цукор, де є регулярний транспортний зв'язок з лікарнею, у якій, коли потрібно, можна одержати кваліфіковану негайну медичну допомогу.

Діти, які хворіють на цукровий діабет, можуть відвідувати звичайну загальноосвітню школу, займатися спортом, але участь у змаганнях для них небажана.

Діти і підлітки, які регулярно лікуються, точно дотримуються режиму харчування, добре розвиваються фізично й психічно. Ставши дорослими, вони працюють у найрізноманітніших сферах, мають свої сім'ї, здорове потомство.