Ускладнення (коми) при лікуванні цукрового діабету у дітей

Ускладнення при лікуванні цукрового діабету. Іноді з різних причин можуть виникати критичні — коматозні — стани, що загрожують життю. Вивести з цього стану і врятувати життя дитини можна лише сучасними спеціально відпрацьованими лікувальними заходами.

Батьки та близькі хворої дитини повинні знати, що при цукровому діабеті коми можуть бути різними за походженням, кожна з них вимагає іншого лікування. Неправильне подання допомоги може закінчитися трагічно. Глибоко помилкова і навіть небезпечна позиція деяких батьків, які вважають, що вони вже добре вивчили перебіг цукрового діабету у  своєї дитини і знають, що потрібно при гострих станах (комах). Така самовпевненість до добра не приведе. Тому при будь-якому погіршенні стану дитини, хворої на цукровий діабет, слід терміново звертатися за невідкладною медичною допомогою. Не відкладайте на завтра — завтра може бути пізно!

Діабетична (гіперглікемічна) кома. Причиною виникнення її є неправильне, частіше недостатнє введення інсуліну, порушення дієти, іноді перенесені захворювання, при яких погіршується діяльність острівцевого апарату підшлункової залози.
При цьому в крові підвищується вміст цукру, він з'являється і в сечі або збільшується його постійна кількість. Порушення вуглеводного обміну призводять до того, що продукти неповного розпаду жирів нагромаджуються в організмі. Вони шкідливо, токсично впливають на найважливіші органи, на нервову систему.

Діабетична кома при цукровому діабеті розвивається повільно, частіше протягом кількох днів. Внаслідок підвищення рівня цукру в крові збільшується вміст його в тканинах, що дає про себе знати зниженням апетиту, втомою, пригніченістю, сонливістю.

При підвищеному рівні цукру в крові збільшується виведення його з сечею, тобто збільшується сечовиділення і відповідно спрага. Виходить розходження симптомів: замість звичайних посиленого апетиту і посиленої спраги знижується апетит і посилюється спрага. Це є, як правило, ранньою ознакою порушення діяльності острівців підшлункової залози, після чого може виникнути діабетична кома.

Нагромадження продуктів неповного обміну жирів викликає явища інтоксикації (отруєння) організму, від якого він намагається звільнитися: з'являються нудота, блювання. Якщо не вжити заходів, хворий може знепритомніти. На наявність токсичних продуктів з кислою реакцією вказує типовий запах ацетону (подібний до запаху кислих яблук, грушевої есенції) з рота. Запах ацетону може іноді передувати комі; коли вона розвивається, цей запах стає стійким і постійним.

Діабетична кома при цукровому діабеті починається поступово і застає хворого, як правило, в ліжку. Наслідок її залежить від тривалості перебування дитини в цьому стані й активності лікувальних заходів.

Найголовніше, про що завжди повинна дбати мати чи інші близькі,— це не допускати коми, яка може закінчитися трагічно. У разі появи перших ознак погіршення стану хворої дитини її необхідно негайно показати лікареві.

При виникненні коми слід терміново викликати невідкладну або швидку допомогу. До її прибуття, якщо дитина ковтає, дати їй лужне пиття. Хворого відразу ж госпіталізують. Трапляється, що батьки намагаються умовити лікаря залишити хворого вдома, обіцяючи викликати невідкладну допомогу, як тільки помітять погіршення. Цього не можна робити ні в якому разії Часом діабетична кома при цукровому діабеті розвивається так стрімко, що врятувати дитину просто не вдається. Тому краще госпіталізувати хворого на кілька днів у стаціонар, ніж ризикувати його життям.

Гіпоглікемічна кома. Гіпоглікемічна кома при цукровому діабеті є наслідком передозування інсуліну або порушення харчування (недоїдання). З'являється вона раптово: у дитини виникає гостре відчуття голоду, слабість, тремтіння кінцівок, серцебиття, надмірне потовиділення. У деяких випадках бувають корчі, різке збудження чи пригнічення. Хворий може втратити притомність, впасти. На відміну від діабетичної гіпоглікемічна кома трапляється найчастіше в школі, на вулиці — поза домом.

Гіпоглікемічний стан дуже небезпечний, хоч може бути і короткочасним. При цьому розвиваються тяжкі, іноді незворотні зміни в головному мозку, який дуже чутливий навіть до короткочасного вуглеводного голодування. Тому дитина, хвора на цукровий діабет, повинна завжди, йдучи з дому, мати при собі хліб, цукор чи цукерку. Зовсім не обов'язково їсти солодощі без потреби, але при відчутті гострого голоду це треба зробити негайно, чим можна попередити кому.

Якщо з тих чи інших причин кома виникає, необхідно до приходу лікаря дати дитині солодкого чаю, цукерку, нагодувати (якщо вона ковтає). Лікар вирішує питання про дальші заходи термінової допомоги. Правильніше після припинення гіпоглікемічної коми направити дитину в лікарню, де регулярними дослідженнями рівня глюкози в крові і втрат його з сечею вдається за досить короткий час вивести хворого з коматозного стану і налагодити його дальше лікування.

Крім згаданих ускладнень при лікуванні цукрового діабету бувають й інші.
Деякі діти хворі на цукровий діабет не переносять одного чи кількох препаратів інсуліну. При цьому можливе різке погіршення самопочуття, поява на місці введення інсуліну кропивниці. В окремих випадках кропивниця поширюється по тілу за межі введення. Слід звернутися за порадою до лікаря. Заміна препарату чи десенсибілізуючі засоби можуть швидко допомогти дитині.

Часом трапляються так звані ліподистрофії — зникнення підшкірної основи, коли вводять холодний інсулін весь час у ті самі місця, роблять це неправильно (в шкіру, а не під шкіру). Щоб запобігти цим ускладненням, треба щоразу вводити препарат у інше місце (під шкіру правої руки, потім у ліве стегно, під шкіру лівої лопатки та ін.), зберігати інсулін для сьогоднішніх ін'єкцій при кімнатній температурі (не в холодильнику, але не вище ніж при 22—23 °С).

При порушенні гігієнічних правил введення інсуліну у зв'язку з внесенням інфекції на місці уколів можливі абсцеси, виразки. Інструменти повинні бути стерильними, шкіра дитини і рук того, хто вводить інсулін, чистими.

Це важливо знати батькам, бо в ряді випадків ін'єкції інсуліну робить мати хворої дитини. Ні поспішання, ні брак часу, ні жодні інші обставини не виправдовують підступу від дотримання правил введення ліків.