Цукровий діабет.

Цукровий діабет стоїть на першому місці за частотою серед ендокринних причин порушення обміну речовин. Уже в 1965 році за неповними даними на земній кулі налічувалося понад 30 млн. хворих. А на початок 1984 року, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, число цих хворих вже сягало 90 млн.

Настільки різкий цифровий підйом пов'язаний як з абсолютним збільшенням частоти захворювання на цукровий діабет, так і з підвищенням виявлення цукрового діабету внаслідок удосконалення діагностики цукрового діабету в різних країнах. За деякими даними, в різних країнах 1,5-2% дорослого населення страждає на цукровий діабет.

З кожним десятиріччям частота захворювання цукрового діабету зростає як серед дорослих, так і серед дітей. Однак частіше захворювання зустрічається у людей середнього віку, в основному старше 50 років.

Вченими встановлено, що у людей, які перейшли 45-річчя, кожні наступні 10 років частота захворювання на цукровий діабет приблизно подвоюється. У літньому віці активність ендокринної функції підшлункової залози часто помітно знижується і відповідно частіше розвивається нестача інсуліну.

Ось чому в цей, період життя частіше виникає цукровий діабет. Зниження активності інсуліну спонукає клітини, які його виробляють, працювати інтенсивніше, щоб покрити цей дефіцит. В результаті поступово кількість інсуліну який виробляють клітини стає менше і менше.

Однак не слід вищесгаданне сприймати як щось абсолютно фатальне, неминуче, що всім або майже всім літнім властива недостатність підшлункової залози. Звісно, це не так.

Наведені міркування повинні лише бути попередженням і застереженням для людей цієї вікової групи, особливо з надлишковою, зайвою масою тіла або для любителів солодкого та мучного.

 Будь-якій людині похилого віку, навіть зовні здоровій, корисно раціональне харчування з обмеженням вуглеводів.