jazdorov.info

Кожна людина хоч раз в житті, але стикалася з поперековим болем, прострілом, утиском корінців в поперековому відділі хребта. Найчастіше ці проблеми проявляються у людей, зайнятих важкою фізичною працею або у тих хто веде сидячий спосіб життя. Причинами болю в попереку можуть служити як захворювання (остеохондроз, радикуліт, протрузія, міжхребцева грижа) так і вроджені захворювання хребта, пухлина або перенесені інфекційні захворювання. Інтенсивність больових відчуттів в попереку різна і залежить від ступеня складності захворювання, больового порога (чутливості до болю), від віку людини (зі збільшенням віку больовий ефект посилюється). До речі, у психічно хворих людей чутливість до болю неймовірно знижена і навіть іноді відсутній повністю. Зазвичай біль сильніше виявляється при гострому захворюванні, ніж при загостренні хронічного. Наприклад, біль при хронічному попереково-крижовому радикуліті частіше ниючий, що дратує - при прострілі (люмбаго) гострий, важко переноситься. Основною причиною болю в попереку є остеохондроз

Найчастішим діагнозом при болі в попереку є радикуліт. Попереково-крижовий радикуліт довгий час вважали інфекційним захворюванням. Подальші дослідження показали, що при попереково-крижовому радикуліті немає підвищення температури тіла, нормальна картина крові і він не передається людям які знаходяться поруч. Також радикулітом практично не хворіють діти, навпаки він відзначається у 50% людей похилого віку. Радикуліт - найбільш часте ускладнення остеохондрозу. Біль у попереку при радикуліті зазвичай ниючий, тупий. Зазвичай біль проявляється тільки з одного боку попереку, може віддавати в сідницю, зовнішню поверхню стегна і гомілку. Біль у попереку при радикуліті часто супроводжується поколюванням, онімінням, сверблячкою, печіння.

Термін остеохондроз включає в себе два слова кістку і хрящі. Закінчення слова "оз" позначає запальний характер захворювання. Якщо скласти докупи всі частини слова отримаємо запальне захворювання кісткової і хрящової тканини. Можна додати, що остеохондроз викликає дистрофічно-дегенеративні зміни в кістковій тканині і хрящової тканини з якої складаються міжхребетні диски. Часто остеохондроз називають "відкладенням солей". Це вірно лише від частини. Відкладення солей це тільки один з процесів що проходять в організмі людини при остеохондрозі. Відкладення солей радше не причина, а наслідок захворювання. Діагноз «остеохондроз», що прозвучав з вуст лікаря на вашу адресу - ще не смертельний вирок, але досить серйозний привід задуматися про своє здоров'я. На сьогоднішній день статистика диктує нам наступні дані: кожен другий житель Землі хворіє на остеохондроз

На сьогоднішній день розрізняються три види остеохондрозу: поперековий, грудний та шийний остеохондроз. Симптоми появи для кожного виду остеохондрозу практично однакові - це виникнення хворобливих відчуттів, пов'язаних з руйнуванням хрящових тканин хребта. Якщо для поперекового остеохондрозу причинами виникнення і розвитку можуть бути занадто великі фізичні навантаження, або повна їх відсутність, то для появи шийного остеохондрозу причиною може бути викривлення хребта, перебування в одному і тому ж положенні протягом декількох годин, робота за комп'ютером і інші причини.

Питання про необхідність хірургічного втручання при захворюваннях хребта встає дуже рідко.
У Швеції з багатьох тисяч осіб із серйозними хворобами хребта операції подверглось не більше 1%.
У 1970-1990 рр.. міжхребцеві грижі оперували набагато частіше, ніж в даний час.
Зараз лікарі стверджують, що в більшості випадків лікування повним спокоєм дає такі ж результати, що й операція.
Природний процес одужання в цьому випадку (так само як і в багатьох інших) представляється найкращим.
При деяких захворюваннях хребта все ж рекомендується хірургічний метод лікування.

Ушиб крижово-клубової зв'язки. При падінні та забоях хрестцем можливо пошкодження крижово-клубової зв'язки.
У цьому випадку лікувальна фізкультура не рекомендується, навпаки, пропонується повний спокій для хребта.
Однак виконувати це призначення досить важко, оскільки ця частина хребта піддається навантаженням при ходьбі, а також в положенні стоячи і сидячи.
Тому при такому діагнозі слід носити невеликий корсет, що фіксує крижово-клубове зчленування і забезпечує їм стан спокою.